Вересень 1943 року. Село Мануйлівка звільнене від німецько-фашистської окупації. Спалені будинки, руїни, уламки, смуток і горе – все, що залишили фашисти після себе. Але життя продовжувалося. Маленьке болгарське село вірило, що все змінитися, життя налагодиться, діти знову почнуть навчатися в школі, знову радість, мирне небо та ласкаве сонечко обігріють мешканців села Мануйлівка.

Школа – це храм науки, це той маленький острівець, звідки починається стежинка кожної дитини у велике життя. А вчителя – це люди, які мають розкрити двері цього храму кожній дитині і допомогти обрати свою стежину.

Нажаль будівля школи була зруйнована вщент. Тому керівництво сільської ради та колгоспу вирішили в першу чергу відремонтувати приміщення для школи. Учителями на той час працювали: Мірчева О.І., Павличенко В.О., Дімітрова М.Г., Бутова Д. М., Дуйловський С. Ф., Хаджийський С. Ф., Хаджийська Г. В., Ончева Г. К., Христов В. Т., Токмань Я. А., Токмань П. В., директором школи був Яценко Ф.І.

З 1949 року школа отримала статус семирічки. Директорами на той час були: Могилевський Є. М., Чаплигін І. І.

Не дивлячись на матеріальні труднощі, з якими зіткнулася країна після війни, у школі з кожним днем покращувалася матеріальна база. Особлива увага приділялася фізичному та естетичному розвитку учнів.

З кожним роком збільшувався кількісний склад учнів школи. У кінці        50-х років будівля школи, спалена німцями, була реставрована та розширена. Директором школи на той час був Бондаренко Д. К. За його ініціативи було побудовано приміщення для шкільної майстерні, яка була укомплектована станками по обробці дерева та металу. Розвивалося підсобне господарство, у якому розводили кролів.

З 1960 по 1970 роки директором Мануйлівської восьмирічної школи була призначена Дімітрова Марія Борисівна. Ця молода жінка, прекрасний педагог, організатор, уміло з’єднала та повела за собою педколектив школи. Усю свою любов, усі знання і уміння вона передала дітям та колегам.

Після Дімітрової М. Б. директорами школи були: Токмань В.Я.,      Попов М.Ф., Неумивакіна В.В., Стойловський Л.А.

З 1982 по 1987 роки директором школи працював Куватов І. М. Завдяки йому була побудована та введена в експлуатацію нова будівля школи, у якій розмістилися просторий спортивний зал, майстерня з навчальним обладнанням. Завідувачем майстерень та вчителем трудового навчання був Болжелерський С.Д., який за високі досягнення та успіхи в роботі був нагороджений знаком «Відмінник освіти».

З 1987 по 1996 роки директором школи працювала Болжеларська Н. М.  Завдяки їй школа отримала статус загальноосвітньої І –ІІІ ступенів, було введено профільне навчання тракторній справі. Закінчуючи школу випускники отримували посвідчення тракториста-машиніста. Велику увагу Болжеларська Н.М. приділяла воєнно-патріотичному вихованню учнів. За її ініціативи у школі був побудований стрілецький тир.

З 1997 по 2000 роки директором школи працювала Іорганська Т.В.

З 2000 по 2008 роки директором школи була Косінько Н.Л.

З 2008 по 20010 роки директором школи був Мітєв О.Г.

З 2010 року директором Мануйлівської загальноосвітньої школи є учитель української мови та літератури, спеціаліст «Вищої категорії» Гаджилова Н.І.

На даний момент у школі працюють творчі вчителя, які всі мають вищу освіту. Гаджилова Н.І. – учитель української мови та літератури, Іотова Л.М.– учитель української мови та літератури, Мітєва О.В. – учитель української (російської) мови та літератури, Косінько Н.Л. – учитель історії, правознавства, Мітєв О.Г. – учитель фізичної культури, Іотова Т.А. – учитель початкових класів, Здравчева Н.В. – учитель початкових класів, Болжеларська Н.М. – учитель німецької мови, Бурцева Т.М. – учитель біології та хімії, Кузьменко М.В. – учитель математики, інформатики, Болжеларська К.О. – учитель математики, Гаджилов С.І. – учитель математики, фізики, «Захисту Вітчизни», трудового навчання,  Лісовська Л.С. – учитель англійської мови, Тараненко Т.В. – шкільний психолог.

Із стін школи вийшло вже не одне покоління випускників. На сьогоднішній день випускники Мануйлівської ЗОШ І-ІІІ ступенів живуть і працюють у різних куточках нашої землі. Багато з них, дякуючи знанням, отриманим у школі, зуміли успішно реалізувати себе у різних галузях сільськогосподарського життя країни, досягти високих успіхів у роботі, змогли своїм працелюбством та знаннями примножити славу школи та села.