Українська література
5 клас
Тема: Література рідного краю. Ознайомлення з творчістю поетів-земляків. Дивосвіт поезії Т. Нещерет. Вірші "Дніпре мій", "До України", "Матері". Підсумковий урок. Бесіда про твори, що вивчались упродовж року й викликали найбільше роздумів, суперечок, зацікавлення
Завдання:
1. Ознайомитися із відомостями про життя і творчість Т.Нещерет за посиланнями:
1) http://www.zba-library.narod.ru/pis.htm
2)https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D1%89%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82_%D0%A2%D0%B5%D1%82%D1%8F%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0
2. Прослухати декламацію вірша "Я бачила, як плакали жита" Тетяни Нещерет за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=3u1TVYb8HKA
3. Виразно прочитати вірші. Визначити тему та ідею віршів (усно).
Дніпре мій
Дніпре мій єдиний, дорога перлино,
Де б я не бувала, у яких краях,
Серцем і думками я до тебе лину,
Ти моє дитинство, мій блакитний шлях.
Доторкнусь до тебе – берег обомліє.
Дівчинка в уяві, мов русаленя...
Вітерець повіє, хвиля зарябіє –
І весела юність бачиться моя...
Як же не любити Україну милу.
У хвилини щастя, в смуткові біди,
Дніпре мій, у тебе я з крутого схилу
Наберу відерце чистої води.
До України
О, Україно!
Тебе згинали, та не зігнули,
І твою силу ще не збагнули.
Ти наша мати, єдина, рідна,
Зоря незгасна, красо чарівна.
Родюча земле! З вогню встала,
Сльозами милась і розквітала.
Красива й горда, й нещасна наша –
Гіркого смутку налита чаша.
Ми будем жити, співати будем,
Діток навчати, як личить людям.
Молитва вірних – небес безмежність
За твою мужність, за незалежність.
Згуртуєм думи, замовим слово,
Тебе зігрієм вогнем любові,
На віки вічні неопалима
Вітчизна наша! О, Україно!
Матері
Розчеши, мамо, донечці коси
Перед даллю дівочих доріг...
Заіскрилися вранішні роси,
Ранком отчий лишаю поріг.
Розчесала. Схилилась до мене,
Видивляючи очі мої...
- Прощавай моя доню!
- Ой, нене,
Досі чую я руки твої.
І сльозу, що упала на скроню –
То беззвучне ридання твоє.
Я втопила у рідні долоні
Все життя, все дитинство своє...
І тепер, коли висохли роси,
Бачу стомлене рідне чоло...
- Розчеши, мамо, донечці коси,
Як тоді, як в дитинстві було.
4. Гра "Упізнай героя". Запиши персонажа та назву твору.
1. "Він ще малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ. ... любить малювати на снігу всяку всячину. Присяде навпочіпки й водить пальцем сюди, туди".
2. "В таку пору він любив, як цвітуть будяки, їхні малинові голови під ластівками, навпроти хмар нагадували рясну велику кров, і він, засинаючи, медово позіхав".
3. "Перше горе, що отруїло хлопцеве серце, – злидні та праця матір покликали в домовину. Хлопця взяли од школи дивитись за меншими в хаті".
4. "Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезовик схожий на свого більшого сусіда".
5. Дослідження-відновлення. Установіть відповідність між автором твору та назвою.
